Місто Баальбек у давнину називалося Геліополіс, що означає “місто сонця”. Популярність і славу місту принесли оракули Храму Юпітера, до яких за передбаченнями приїжджали навіть самі римські імператори. Один з імператорів – Антонін Пій спорудив тут новий храм – найбільший у світі: широкі сходи від головного входу, оточений колонами двір… Храм Юпітера ніби то підносився над величезною платформою, складеною з кам’яних плит. Вага кожної плити майже тисяча тонн! За часів слави і процвітання це місто було дуже галасливим місцем. До Храму Юпітера, Храму Венери та витонченого круглого Храму Фортуни з’їжджалися тисячі язичників на свята. Однак із приходом християнства, місто почало змінюватися. Храми перебудовували, а сильні землетруси лише завершили руйнування. Сьогодні про колишню велич нагадують шість величезних колон, що височіють над руїнами.

Баальбек розташований за 86 кілометрів на північний схід від Бейрута, був названий на честь фінікійського бога Баала. Греки перейменували місто на Геліополіс, а пізніше римляни стали шанувати його як місто Юпітера. За часів Римської Імперії Баальбек був головним містом у римській Сирії.

Нині Баальбек – досить маленьке місто, але воно може похвалитися своїми римськими руїнами, які є найбільшими в країні. Храмовий комплекс у Баальбеку – один із найбільших у світі. Він простягається на триста метрів завдовжки і складається з двох храмових портиків, двох внутрішніх двориків і прибудов, зроблених арабами. Храм Юпітера, закінчений у 60 році н.е., розташований на платформі нагорі монументальних сходів. На жаль, збереглося тільки шість колосальних (22 метри) колон храму, але, дивлячись на них можна уявити собі розміри всього храму. Неподалік знаходиться добре збережений Храм Бахуса, побудований близько 150 рр.н.е. А в центрі знаходиться Храм Венери – велична витончена будівля з рифленими колонами.