Про Кубу

“Нічого прекраснішого я у своєму житті жодного разу не бачив!” (с) Христофор Колумб

Куба – це найбільший острів у Вест Індії та один із найбільших островів світу. Довгий, вузький острів, що нагадує формою крокодила, розташувався в західній частині Карибського моря на кордоні Мексиканської затоки. Кубинський архіпелаг лежить у західній частині Карибського моря. За своєю історією, культурою, мовою і звичаями Куба входить до складу країн Латинської Америки і Карибського басейну.

Географія Куби

Площа – 110992 кв. км.

Найвища точка – Пік Туркіно 1974 м.

Найдовша річка – Кауто 370 км.

Довжина острова становить 1200 км, ширина в найширшому місці – 210 км. Кубинський архіпелаг займає площу 110992 км2 і має у своєму розпорядженні більш ніж 300 природних пляжів, покритих білосніжним піском і оточених кришталево чистими водами. Найвідоміший пляж Куби – Варадеро. Ландшафти Куби дуже різноманітні. Тут є і долини, і гори, і пагорби. Основні гірські масиви країни – Кордильєра-де-Гуанігуаніко на заході, Ескамбрай у центрі та Сьєрра-Маестра на сході. У горах Сьєрра-Маестри розташована і найвища гора країни, пік Туркіно (1974 м. над рівнем моря). Інша частина острова – це родюча рівнина.

Погода та клімат

Субтропічний із приємною температурою цілий рік 25-28 градусів. Температура води 23-25 градусів. Не яскраво виражений сезон дощів у травні та листопаді.

Час

Відстає від київського на 7 годин.

Населення Куби

Складає понад 11.1 млн осіб. Щільність населення – 101 житель на км 2. 75% населення острова живе в містах, 25% – у сільській місцевості. Кубинські міста являють собою суміш архітектурних стилів. Найбільш населені провінції – Гавана, де мешкає 2.2 млн осіб, Сантьяго-де-Куба та Ольгин із населенням у півмільйона осіб кожна.

Кубинці становлять 95%. Зі свого боку, вони поділяються на креолів (нащадків іспанців та інших європейських поселенців; приблизно 65%), мулатів і негрів. Вважається, що до кінця XIX століття на Кубу було привезено з Африки близько мільйона негрів-рабів.

Є на острові досить численна китайська колонія, що виникла внаслідок стимулювання іспанцями імміграції після припинення торгівлі рабами. На острові Пінос живуть нащадки японських переселенців. У східних районах Куби – переселенці з Гаїті.

У провінції Орьєнте є корінне індіанське населення, яке змішалося з кубинцями, але зберегло елементи самобутньої культури.

Національні символи Куби

Маріпоса “білосніжний метелик”, різновид білого імбиру, що відрізняється дуже тонким ароматом. Національний птах – токороро, кубинський троган, місцевий птах, в оперенні якого поєднуються кольори кубинського прапора. Національне дерево – Королівська Пальма. Ці пальми ростуть по острову повсюдно.

Національні свята

1 січня – День Визволення;
1 травня – Міжнародний день трудящих;
26 липня – День Національного Повстання;
10 жовтня – Початок війни за незалежність.

У ці чотири дні скасовується робота в усіх державних установах країни.

Національний прапор

Уперше національний кубинський прапор майорів у місті Карденас, провінція Матанзас, коли 1850 року група повсталих підняла зброю проти іспанської колоніальної влади.
Три блакитні смуги представляють три частини, на які був розділений острів у той час. Дві білі нагадують про чистоту намірів борців за незалежність. Рівносторонній трикутник представляє ідеали революціонерів про свободу, рівність і братерство. Червоний колір трикутника – це сповіщення про кров, що має бути пролита, доки не буде досягнута незалежність. Біла зірка – це символ повної свободи.

Державний герб

На верхньому полі зображено золотий ключ, що говорить про географічне положення Куби між двома Америками, і сонце, що сходить, яке символізує народження нової держави. Три сині смуги і дві білі на лівому полі відображають політико-адміністративний поділ Куби в колоніальний період, а королівська пальма на правому полі символізує непохитний характер кубинців.

Гімн Куби

1867 року Педро Фігередо – адвокат із міста Баямо – написав його мелодію, а рік потому, коли вже почалася Десятирічна війна, він написав текст цього гімну, який спочатку називався Гімн Баямо, а пізніше став Державним гімном. Вперше він був виконаний принародно в місті Баямо 20 жовтня 1868 року.

Офіційна мова

Іспанська. Багато хто знає англійську, російську та французьку.

Релігія

Куба є країною, де існують різні конфесії. Християнство (католицизм) і так звана “сантерія” – синкретичні культи на основі африканських язичницьких вірувань, що змішалися з культом деяких християнських святих.
На Кубі церква відокремлена від держави, і Конституція Куби гарантує населенню свободу віросповідання. Найпоширеніша релігія – католицька. Католицькі церкви існують по всій країні. Навіть після перемоги революції щодня служать меси і проводять урочисті служби в дні національних або місцевих релігійних свят. Останніми роками стали з’являтися протестанські церкви. Особливо в провінціях. Відтоді як перший чорношкірий раб вступив на землю острова, там прижилися різні вірування африканського походження. Згодом із них сформувалися три основні течії, які існують і популярні досі. Це – Regla de Ocha (Регла де Оча) або Santeria (Сантерія), Las Reglas de Palo (Лас Реглас де Пало) і La Sociedad Secreta Abacua (Ла Сосьєдад Секрета Абакуа). У результаті історичного процесу також утворилася суміш із католицьких догм та африканських культів. Наприклад, пречиста діва Милосердна з Кобре вважається католиками покровителькою Куби. У сантерії вона носить ім’я Очун.

Економіка Куби

Це централізована система, що спирається насамперед на виробництво цукру і туризм. Туристична індустрія розвивається стрімкими темпами. Канадські, іспанські, європейські корпорації вкладають у Кубу величезні гроші. Крім цукру на Кубі виробляють тютюн, каву, ром, мед, какао, а також вирощують цитрусові. Куба – світовий лідер у галузі фармацевтики та біотехнології. Важливі галузі кубинської економіки – виробництво будівельних матеріалів, рибальство, видобуток нікелю (країна має найбільші відкриті запаси нікелю у світі), міді, магнію і хрому. Ще одне важливе джерело доходу країни – гроші, які кубинці надсилають кубинським емігрантам, які здебільшого живуть у Флориді, родичам, що залишилися на Кубі.

Рослинність і тваринний світ

Завдяки рівному клімату і родючим ґрунтам на Кубі росте понад 3000 видів тропічних плодових рослин і квітів. У деяких більш вологих гірських районах трапляються ліси з червоного дерева, гуаякового, кампешевого дерева і цедрели. З цінних порід найбільше поширена королівська пальма. На Кубі мешкає приблизно 200 видів птахів і безліч різноманітних комах. Тут трапляються гризуни чіпкохвості хутії (рід Capromys) і комахоїдний кубинський щелезуб (Solenodon cubanus). На острові представлені кілька родів кажанів, а біля узбережжя і в річках мешкає американський ламантин (Trichechus manatus). Як мисливську дичину інтродуковано оленів. З рептилій водяться алігатори, ігуани та інші ящірки, а також кілька видів неотруйних змій. В озерах карстових печер мешкають сліпі риби і креветки.

Зв’язок

На Кубі є єдиний оператор мобільного зв’язку – державна компанія ETECSA під торговою маркою Cubacel. Спочатку мобільні телефони могли мати тільки іноземці, працівники зарубіжних фірм або кубинці, які обіймають ключові посади в державному апараті. При цьому, прості кубинці, які бажають обзавестися мобільним телефоном, обходили заборону, оформляючи телефони на ім’я іноземних громадян[14]. 14 квітня 2008 року кубинським громадянам було дозволено вільне придбання мобільних телефонів, що стало причиною масового поширення мобільного зв’язку.
На Кубі діють стандарт GSM 900, а в деяких районах Гавани і курортному Варадеро – GSM 850.

Грошова одиниця

Грошова одиниця – кубинський песо (CUP), що дорівнює 100 сентаво. Існують банкноти по 1, 3, 5, 10, 20, 50 і 100 песо, а також монети по 1 і 3 песо. Є монети номіналом 1, 2, 5 і 20 центів.
Туристи повинні розплачуватися тільки валютою, здебільшого євро або доларами США, тому бажано мати з собою більше дрібних купюр.
При здачі Вам можуть дати так званий кубинський конвертований песо (CUC). Цей вид песо дорівнює долару: 1:1. Це нова кубинська банкнота, яка не має нічого спільного з “дерев’яним” кубинським песо. Ці банкноти приймаються повсюдно й обмінюються нарівні з американськими доларами. Більшість банкоматів видають тільки конвертовані песо, тоді як у банку можна отримати і долари, і конвертовані песо. Щоб не потрапити в халепу – на конвертованому песо має бути написано “convertible” (конвертований). Як правило, їх дають дрібними купюрами в 1, 5, 10 песо. Курс старого кубинського песо до долара приблизно становить 1:25. Конвертована кубинська металева розмінна монета ходить нарівні з американськими центами. Часто дають здачу і тими й іншими. Конвертовані песо не обмінюються за межами Куби, тож перед відльотом постарайтеся їх витратити або обміняти. Валюту можна обміняти як у готелі, так і в обмінних пунктах, які працюють цілодобово.

Історія Куби

Письмова історія Куби починається з 28 жовтня 1492 р., коли до острова підійшли каравели Христофора Колумба. До цього Кубу населяли три індіанські племена. Гуанатабеї були збирачами, що жили в печерах, сібонеї – мисливцями і рибалками. Індіанці племені таіно займалися сільським господарством. Вони переселилися на Кубу з території сучасної Венесуели і були найрозвиненішою і найбільшою групою на острові.

Спосіб життя кубинців

Це одне із задоволень, що очікують на туристів. Кубинці обожнюють нічне життя. Вночі можна потанцювати, послухати музику в стилі сон. Музика відіграє дуже важливу роль у житті кубинців. Ви зіткнетеся з величезною безліччю музичних стилів, починаючи з традиційної сальси і закінчуючи чарангою та африканськими ритмами румби.

Розваги

Розвага Куби – це пляжі і сонце, різноманітна флора і фауна, красиві коралові рифи і освіжаючий океан… Уздовж берегової лінії тягнеться низка готелів, що потопають в екзотичній рослинності, вишукані ресторани з місцевою та європейською кухнею, нічні бари, кафе. Надзвичайно популярні морські види розваг. Любителів дайвінгу приваблюють затонулі кораблі (біля цих берегів сталося близько 5000 корабельних аварій). Риболовля та полювання, прогулянки на яхтах. Туристи, які бажають дізнатися Кубу зсередини, можуть подивитися півнячі бої, порубати цукрову тростину… Є ще одна Куба – підземна. У всіх провінціях країни існують величезні карстові печери, тож і любителям спелеології тут є, чим зайнятися.

Підпишіться на нашу розсилку!

Залиште email і отримуйте найсвіжіші новини

Loading