Дуже багато в країні підпорядковане звичаям і традиціям ісламським нормам, тому слід дотримуватися певних правил поведінки. У громадських місцях жінкам варто уникати надмірно відкритої або тісного одягу і міні-спідниць, а чоловікам – шорт або майок без рукавів. Носіння європейцями місцевої одягу теж не схвалюється, і хоча швидше за все ніхто відкрито не висловить невдоволення з цього приводу, одягатися «під араба» також не рекомендується. Забороняється знімати військові і поліцейські об’єкти, аеропорти і внутрішні приміщення мечетей. У побутовій зйомці також слід бути дуже обачним – не варто фотографувати і навіть наводити об’єктив на чоловіків без їх на те згоди. Особливо не рекомендується фотографувати жінок і священнослужителів, іноді можуть активно перешкодити зйомкам навіть поліцейські.
Входити в мечеть НЕ мусульманам заборонено (обмежений вхід дозволений в мечеть султана Кабуса в столиці країни Маскат). При цьому охайність в одязі тут дуже цінується.
Підйом коралів і черепашок з дна, категорично заборонений. Будь-який вид риболовлі та підводного полювання повинен проводитися в організованому порядку і підлягає ліцензуванню. Перед поїздкою в охоронювані зони слід завжди консультуватися в Директорат природних заповідників в Маскаті.
Оман – одна з найбільш безпечних країн світу. Рівень злочинності вкрай низький. Навіть в провінції і в нічний час доби можна не побоюватися яких-небудь проблем з місцевими жителями. До води в цілому тут ставлення дуже трепетне. Тому ні в якому разі не можна купатися в місцевих водоймах, лити воду на землю (навіть для гігієнічних процедур) або залишати відкритим кран. Водопровідна вода, в основному, артезіанська або опріснення, тому абсолютно безпечна для вживання, але зважаючи на повну відсутність в ній мінеральних солей не рекомендується для пиття – краще використовувати питну воду з пляшок.
Окрему проблему представляють собою «ваді» – русла сухих зазвичай струмків і річок. У період дощів вони швидко наповнюються водою, яка бурхливими потоками лине вниз, зносячи маси грунту і каменів, і заливаючи абсолютно сухі перш ділянки. У країні навіть введений спеціальний дорожній знак «Обережно, вади!» (Перекреслений трьома горизонтальними хвилястими лініями вертикальний прямокутник у вигляді стрілки).
До природних небезпек відносяться теплової (сонячний) удар, високий рівень сонячної радіації (слід використовувати захисні креми, окуляри та одяг), своєрідний склад місцевої води і їжі. Небезпечних диких тварин практично немає. При зануренні слід побоюватися акул, барракуд, скатів, численних коралових риб, чиї шипи досить отруйні, а також морських їжаків, чиї голки надовго застряють в тілі людини. На півдні країни досить сильні течії і прибій, що робить занурення в невідомому місці досить небезпечним заходом.
В Омані досить заплутана система позначень вулиць і будинків – більшість з них не має назв зовсім – тільки номер або назва району. Деякі райони мають «місцеві» назви, які не вказані ні в яких довідниках, але активно використовуються в повсякденному спілкуванні. Ще більше плутанини викликають абревіатури, які зазвичай вимовляються разом і набули статусу самостійних слів (наприклад, словом «ейчоуп» позначають поліцію, «емкью» – столичний район Мадінат-султан-Кабус, і т.д.).
Оманці дуже товариські і можуть вільно заговорити з незнайомою людиною, але ні треба забувати, що це мусульманська країна, де розмови про особисте життя місцевого жителя, про місцеві жінок, релігії заборонені. Особливою пунктуальністю місцеві жителі не відрізняються.
Традиційний напій Омана – дуже міцно заварена кава з додаванням кардамону, мелених кісточок або краплею трояндової води. Більшість готелів і ресторанів мають ліцензію на продаж алкогольних напоїв, які повинні бути вжиті на місці, без права виносу. Винос алкоголю на вулицю, розпивання в громадських місцях, водіння автомобіля в нетверезому вигляді і перевезення алкоголю переслідуються законом і караються досить жорстко (аж до тюремного ув’язнення). Ціни на алкоголь високі. У період рамадана алкогольні напої не продаються. Увечері в середу і четвер багато ресторанів переповнені.
Часто зустрічаються ресторани, і кафе де не буває меню, і страви замовляються усно або за принципом «то ж, що і за тим столиком». Втім, господарі таких закладів зазвичай самі приходять на допомогу іноземцю, якщо бачать, що він не може оформити замовлення.
У більшості місць чайові давати не обов’язково. Дорогі ресторани додають до рахунку 15-17% за обслуговування автоматично, але в разі хорошого обслуговування рекомендується залишати персоналу 5-10% від суми рахунку. У таксі чайові не прийняті, тому що вартість поїздки обмовляється заздалегідь. У готелях до вартості обслуговування додається місцевий податок в 15%. На ринках і в приватних магазинах можна торгуватися, у великих магазинах ціни фіксовані.
Музеї та інші пам’ятки безкоштовні.
Електрична мережа розрахована на напругу 220 В, 50 Гц, розетки, в основному, британського стандарту – три штирі з заземленням. Адаптер можна придбати в магазинах.
Водопровідна вода в країні, як правило – артезіанська або опріснення морської і абсолютно безпечна. Але через повну відсутність у ній мінеральних солей для пиття рекомендується використовувати бутильовану воду, що продається повсюдно.
Система заходів метрична, але на базарі і в невеликих крамницях часто використовують місцеві або британські міри ваги і довжини. Температура вимірюється в градусах за Цельсієм.
